Главная Маркетинг Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Розділ 12. Дослідження ринку програмних засобів

Створіть систему, якою зможе скористатися навіть дурний, і тільки дурний схоче нею користуватися.

Принцип Шоу

12.1. Особливості ринку ПЗ

На даному етапі формування інформаційного ринку гостро відчувається відсутність науково обґрунтованої концепції та аргументованих підходів до системи купівлі-продажу таких інформаційних продуктів, як програмні засоби.

Нормальне функціонування інформаційного ринку потребує вирішення низки питань. Передусім необхідно вдатися до таких заходів:

• підготовки законодавчих та урядових актів про соціальну захищеність інформаційних робітників, про власність на інформацію, про порядок оподаткування тощо;
• субсидіювання та пільгове оподаткування найважливіших інформаційних програм;
• розроблення маркетингових систем і процедур;
• регулювання цін на інформаційну документацію щодо розроблення урядових науково-дослідних програм;
• вивчення кон’юнктури вітчизняного та зарубіжного інформаційного ринків, прогнозування їх розвитку;
• створення методичних та юридичних засад зовнішньоекономічної інформаційної діяльності.

Аналіз існуючого ринку показує, що більшість виробників спеціалізується на декількох напрямах діяльності. Для країн з «перехідною економікою», зокрема для України, характерне прагнення багатьох підприємців працювати з різними товарами на будь-яких ринках через дефіцитність багатьох товарів і послуг. Це дає змогу успішно діяти на тому чи іншому ринку, навіть не знаючи добре особливостей самого ринку, специфіки товару і покупців, перспектив розвитку і т. п. В умовах ринку його вибір є ключовим.

Однак будь-який учасник ринку повинен знати: яке цільове призначення ринку; з кого і з чого складається ринок; які правила діють на ринку; які обмеження накладає ринок на бізнес; які можливості надає бізнесу ринок тощо.

Основними характеристиками будь-якого ринку є його місткість і насиченість товаром. Ступінь насиченості ринку товаром визначається його кількістю, наявною на ринку. Кількість товару, необхідного для задоволення попиту покупців, що може бути реалізований на ринку, визначає місткість ринку за даним видом (групою) товарів.

Місткість ринку для такого специфічного продукту, як ПЗ визначається кількістю і типом ЕОМ, установлених у країні, характером задач, що вирішуються, кваліфікацією користувачів тощо. Крім того, при оцінюванні місткості ринку в даному випадку необхідно враховувати, що ПЗ легко тиражується, витрати на тиражування неістотні порівняно з витратами на його розробку, рекламу і збут. Можливість тиражування ПЗ дає змогу швидко збільшувати насиченість ринку. Збільшення тиражів дасть можливість індустрії ПЗ досить швидко розвиватися при відносно низьких цінах, а також сприяти зростанню потенційної місткості внутрішнього ринку. Значна частина ПЗ на наш ринок потрапляє у складі апаратно-програмних комплексів на базі імпортних ЕОМ. Таке придбання не відбиває потреб у ПЗ ані в замовленнях організацій, ані в кількості програм, що реально експлуатуються. Нагромадження ПЗ у підприємств, установ та окремих програмістів здійснюється через їх немовби безкоштовне надходження, використання для придбання інших програм (як засіб обміну або платежу). У зв’язку із цим треба було б визначати місткість ринку ПЗ за їх офіційною вартісною оцінкою як продукції виробничо-технічного призначення. Недосконалість існуючої методики оцінювання місткості ринку підтверджується й тим, що більша частина ПЗ реалізується як науково-технічна продукція.

Існують і свої особливості взаємовідносин «ПЗ — ринок». Економічний механізм існування ПЗ на ринку можна уявити у вигляді чотирьох стадій:

I — розроблення нової ідеї;

II — розроблення ПЗ;

III — виробництво копій;

IV — споживання копій.

Програмний продукт на будь-якій із цих стадій може слугувати предметом купівлі-продажу. Отже, для будь-якої із цих стадій (або їх взаємодії) може існувати свій ринок і свої покупці. Однак на першій стадії продукт, як правило, не буває предметом продажу, бо попри всю привабливість і цінність, невтілена ідея може бути висловлена в одній або декількох фразах без опису, яким чином ця ідея має бути реалізована (вигідніше цю ідею вкрасти). Тому немає ринку продуктів першої стадії (хоча, якщо ідея стане надбанням інших, то наслідки не завжди передбачувані).

Результат взаємодії І та ІІ стадій — ідея, реалізована у вигляді готового програмного продукту, якщо цей продукт виконано на замовлення окремого покупця для його внутрішніх потреб. Отже, він є об’єктом другого ринку. Інакше виникає третій ринок за взаємодії ІІ та ІІІ стадій. Програмний продукт, отриманий на ІІ стадії, є сировиною для ІІІ стадії. Четвертий ринок виникає за взаємодії ІІІ і ІV стадій, коли тиражований ПЗ слугує товаром для користувача.