Главная Финансы Курсовые Фінансовий стан підприємства та шляхи його зміцнення

Фінансовий стан підприємства та шляхи його зміцнення

3.2. Аналіз власних та залучених фінансових ресурсів підприємства

З метою проведення аналізу власних та залучених коштів використовують порівняння фактичних даних коефіцієнтів з нормативними.

Спочатку обрахуємо та порівняємо величину власних оборотних засобів (функціонуючий капітал). Його обчислюють; власні засоби плюс довгострокові зобов'язання мінус поза оборотні кошти. На підприємстві по якому проводиться аналіз відбулося різке зниження суми його капіталу на 460 тис. грн. Пониження показника приводить до того, що підприємству необхідно вдаватись до залучення коштів.

Для характеристики частини власних оборотних засобів, що знаходяться в формі грошових коштів і що мають абсолютну ліквідність обраховується маневреність функціонуючого капіталу - грошові кошти поділені на величину власних оборотних засобів. Даний показник повинен лежати в межах від О до 1 (конкретніше визначається самим підприємством). В нашому випадку він знаходиться в оптимальних межах і має тенденцію до збільшення

- це можна розцінювати як позитивне явище.

Відхиляється від норми (норма = 1) доля власних оборотних коштів в покритті запасів (відношення власних оборотних коштів до запасів і затрат) в два рази. Підприємство занадто покриває запаси і затрати власними коштами

- таке співвідношення є нераціональним.

Розрахунок коефіцієнту концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, незалежності, власності) надає характеристику долі власників підприємства в загальній сумі засобів, що авансовані в його діяльність. Коефіцієнт розраховується відношенням власного капіталу до валюти балансу. Чим більше його значення, тим підприємство більш стійке, стабільне, незалежне від зовнішніх кредитів, тобто чим більша сума власного капіталу, тим легше підприємству в ринкових умовах. В 2000 році коефіцієнт складав 0,649 - це означає що власний капітал складає 64% всього капіталу підприємства, що виходить за оптимальні межі (0,5 - 0,6) В 2001 році показник знизився на 8,2% і якраз попадає в межу оптимальності.

Зворотнім до попереднього показника є коефіцієнт фінансової залежності. Оптимальними значеннями є 0,75 - 1. В нашому випадку він перевищує оптимальність і за період аналізу ще й підвищився на 0,025, тобто зросла залежність підприємства від залучених ресурсів.

Далі проаналізуємо яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка капіталізована. Для цього розрахуємо коефіцієнт маневреності власного капіталу, як відношення власних оборотних засобів до власного капіталу. З обрахованих даних видно що показник зменшився з 0,44 до 0,316 - це свідчить про негативний фінансовий стан підприємства і його погіршання.

Стійкість підприємства характеризує також коефіцієнт концентрації залученого капіталу (відношення залученого капіталу до загальної суми валюти балансу). Значення коефіцієнта стали більшими в порівнянні з 2000 роком на 0,082, тому що зросла частка залучених засобів в майні підприємства, та їх використання. Так, як на підприємстві не існує довгостроково залучених коштів то він співпадає з коефіцієнтом залучених коштів.

Коефіцієнт довгострокового залучення запозичених коштів дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Від показує відношення довгострокових зобов'язань до власного капіталу. Динаміка росту показника свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості. Однак показник залишається в межах (менше 1) коли підприємство має добру фінансову стійкість.

Коефіцієнт залучених-коштів - відношення залучених коштів до валюти балансу. Показує, що в 2000 році доля залучених коштів в загальній сумі засобів підприємства становила 35,1%, а в 2001 році збільшилась до 433%.

Питома вага залучених засобів в поточних активах (відношення загальної суми зобов'язань до поточних активів) підвищилась на 15,7% і склала 0,708 (70,8%).

По коефіцієнту забезпечення запасів і затрат видно, що на підприємстві відбуваються великі затрати і йому конче не вистачає наявних запасів. Фактичний показник, розрахований шляхом різниці власних і основних засобів поділена на запаси і затрати, дорівнює 2,18 та 2,12, а його оптимальне значення рівне 0,1.

Коефіцієнт забезпеченості довгострокових інвестицій (відношення основних засобів і вкладень до суми власних засобів і довгострокових зобов'язань) показує, що в 2000 році інвестиційний капітал (в даного підприємства лише власний без довгострокових зобов'язань) на 56% іммобілізований в основні засоби. В 2001 році показник зріс на 0,124.

Основні засоби в 2000 р. стовідсотково іммобілізовані в поточні активи, а в 2001 р. показник знизився до 92,5%. Такі цифри дає коефіцієнт іммобілізації-відношення суми основних засобів і вкладень до поточних активів.

Аналіз власних та залучених ресурсів підприємства показав, що в цілому їх структура в нормальному співвідношенні, хоча підприємству дещо не вистачає довгострокових ресурсів. Чітко прослідкується тенденція до зниження власних коштів та збільшення залучених. Такі зміни відбуваються як в абсолютному вираженні, так і в відносному. Це може призвести до зниження ліквідності, підвищення фінансової залежності від зовнішніх кредиторів, порушується фінансової стійкості.