Главная Финансы Курсовые Фінансовий стан підприємства та шляхи його зміцнення

Фінансовий стан підприємства та шляхи його зміцнення

Розділ III. Фінансовий стан підприємства та зміст його оцінки

3.1. Оцінка ринкової стійкості підприємства

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які ресурси воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. По степені приналежності капітал, що використовується поділяється на власний і позичений. По тривалості використання розрізняють капітал довгостроковий постійний і короткостроковий.

Проведемо аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства на основі балансів та звітів МП "Гіпек" за 2000,2001 роки. (Додаток 8,9).

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою самостійності і незалежності підприємств. Однак слід враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, якщо виробництво носить сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватись великі кошти на рахунках в банку, а в інші періоди їх буде не вистачати. Крім того, слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш вищий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то залучаючи запозичені засоби, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

В той же час якщо засоби підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансове становище буде нестійким, так як з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, направлена на контроль за своєчасним поверненням їх і на залучення в обіг на нетривалий час інших капіталів.

Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства.

В зв'язку з цим важливими показниками, які характеризують ринкову стійкість підприємства є:

коефіцієнт фінансової автономності (незалежності) або питома вага власного капіталу в загальній сумі капіталу;

коефіцієнт фінансової залежності (частка залученого капіталу);

плече фінансового важеля або коефіцієнт фінансового ризику (відношення залученого капіталу до власного).

За даними таблиці 3.1 (Додаток 3) видно, що коефіцієнт фінансової автономності (МП “Гіпек”) більший за коефіцієнт фінансової залежності, та незначний коефіцієнт фінансового важеля. Такі показники розрахованих коефіцієнтів дають підстави вважати фінансовий стан підприємства достатньо стійким. Однак частка власного капіталу має тенденцію до зниження. За рік вона зменшилась на 8,3%, так як темпи приросту власного капіталу нижчі темпів приросту залученого капіталу. Збільшилось плече фінансового важеля на 22%. Це свідчить про те, що фінансова залежність підприємства від зовнішніх інвесторів значно підвищилась і знизелась ринкова стійкість.

При внутрішньому аналізі фінансового стану підприємства необхідно дослідити динаміку і структуру власного і залученого капіталу, вияснити причини змін окремих його складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

Дані наведені в таблиці 3.2 (Додаток 4) показують зміни в структурі власного капіталу: частка статутного капіталу збільшилась на 10,7, збільшилась і частка додаткового капіталу на 1,8%, а питома вага спеціальних та амортизаційного фондів знизилась. Це свідчить про те що підприємству власних поточних коштів не вистачає і воно інтенсивно використовує власні накопичення (фонди), при цьому не відбувається їх поповнення.

Ми бачимо, що взагалі зросла сума залучених коштів, а це свідчить про зміну самої структури: зменшилась частка кредиторської заборгованості, одночасно значно зросла (на 54,8%) частка позикових коштів. Тобто з такої динаміки також видно, що підприємству не вистачає наявних вже ресурсів.

Залучення позикових коштів в оборот підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому покращанню фінансового стану при умові, що засоби не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В зворотному випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому випадку призводить до виплати

штрафів, санкцій та погіршання фінансового стану. В нашому випадку залучення позикових коштів дало змогу розрахуватись за товари, роботи, послуги та з дочірніми підприємствами. Все ж на підприємстві зросла інша кредиторська заборгованість: розрахунки з бюджетом, з оплати праці, з іншими кредиторами.

Отже, розумні розміри використання залученого капіталу здатні покращити фінансовий стан підприємства, а надмірне - погіршити його. Погіршання фінансового стану в свою чергу призводить до зниження рівня фінансово-господарської стабільності.