Главная Маркетинг Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Світовий ринок ліцензування

Сукупні витрати на програмне забезпечення непорівнянні з вартістю ліцензій на програми. Кожна цінова складова витрат на програмне забезпечення: вартість самих ліцензій, конфігурації, розгортання, оновлення, контролю, підтримки, навчання та обліку — має свої особливості. Ви маєте право встановити тільки один примірник серверного програмного забезпечення, але клієнтську компоненту можна встановити на стільки систем, скільки придбано клієнтських ліцензій.

Якийсь час тому ліцензії на настільне програмне забезпечення компанії Microsoft передбачали так зване правило повторного використання. Кожний, хто 80% свого часу працює з Microsoft Office, отримував, наприклад, право встановити копію цього продукту на домашньому комп’ютері. З появою Office 97 компанія відмовилася від цього правила. Представники Microsoft пояснюють це тим, що її замовники не в змозі гарантувати деінсталяцію версії з домашнього комп’ютера при звільненні співробітника. Крім того, домашнім комп’ютером користується не тільки господар, але й інші члени його сім’ї, хоча спочатку передбачалося, що з програмою працюватиме тільки сам співробітник.

На відміну від простих індивідуальних ліцензій (разом з носієм і посібником або без них) ліцензії на одночасне (паралельне) використання мають свої правила. Ідея полягає в тому, що в будь-який даний момент часу лише деякі користувачі організації дійсно працюють з конкретним програмним забезпеченням. Таким чином, видається доцільним, щоб принцип розрахунків був аналогічним, скажімо, оплаті зовнішніх телефонних дзвінків через УАТС.

Деякі розробники програмного забезпечення, в тому числі Microsoft, визнають логіку моделі паралельного ліцензування. Однак, на відміну від телефонних компаній, комп’ютерні настільні системи і мережі не мають вбудованої контрольної служби.

Пакети контролю за ліцензіями на програмне забезпечення були розроблені спеціально для обліку використання програмного забезпечення.

З точки зору постачальників виробничого програмного забезпечення і Microsoft зокрема можливість спільного використання паралельних ліцензій у глобальній мережі була рівнозначна замаху на їх прибуток. У такій ситуації ці компанії вважали за краще відмовитися від надання ліцензій на одночасне використання.

Microsoft не відразу відмовилася від паралельних ліцензій, але значно підняла ціни.

Одним з основних аргументів керівництва Microsoft проти паралельного використання продуктів в різних часових поясах стало те міркування, що подібний підхід збільшує навантаження на організації, що надають підтримку споживачам, при цьому подібні витрати не враховуються у вартості програмного забезпечення.

Наприкінці 1997 р. Microsoft повністю відмовилася від паралельних ліцензій у нових продуктах і нових контрактах.

Фактично чимала частина економії від вартості ліцензій іде на придбання, розгортання і управління програмою контролю за використанням ПЗ.

Lotus Development і Corel Systems, як і раніше, пропонують ліцензії на одночасне використання, а Symantec і Netscape koмmunications таких ліцензій не надають. Як правило, виробники високорівневих технологічних продуктів, таких як Photoshop компанії Adobe, не мають серйозних стимулів пропонувати подібні ліцензії. У будь-якому випадку поява пакетів для контролю за використанням ПЗ на базі глобальної мережі може взагалі покласти край паралельному ліцензуванню і тим самим усунути одну з основних причин придбання подібних програм.

Найкраще контракт на підтримку прикладного програмного забезпечення укладати тоді, коли треба виходити за рамки його звичних можливостей. Написання сценарію великого додатка на Word Visual Basic або публікація складних документів на сторінках Web без зовнішньої підтримки неможливі.

Серверні операційні системи і встановлене на них критично важливе програмне забезпечення, таке як пакет резервного копіювання на магнітну стрічку, треба купувати разом з контрактами на технічне обслуговування, принаймні, для виробничих систем. Окупність подібних витрат — не головне, оскільки такий контракт — це свого роду страховка, за яку потрібно платити. Це стосується купівлі поштових серверів, баз даних, розподільників навантаження і пакетів управління мережею.