Главная Экономика Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.

Економіка аграрних підприємств - Андрійчук В.Г.

Тема 19. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕСТА ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬАГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

19.1. Суть НТП та інноваційної діяльності. Загальна характеристика напрямів НТП

На сучасному етапі всі аспекти економічного зростання і соціальні досягнення людства тісно пов’язані з науково-технічним прогресом (НТП), що ґрунтується на пізнанні природи і суспіль-ства, застосуванні законів їх розвитку у виробництві. НТП — це складне і багатогранне поняття, зміст якого можна визначити як постійний процес створення нових і вдосконалення існуючих знарядь і предметів праці, технологій виробництва, його організації й управління з метою досягнення більшого економічного і соціального ефекту.

В агропромисловому комплексі НТП здійснюється за такими основними напрямами: технічним, технологічним, агрохімічним, біологічним і організаційно-економічним. Кожний з них охоплює широке коло конкретних проблем, розробка яких відкриває перед підприємствами широкі можливості для подальшого вдосконалення виробництва, збільшення обсягу продажу товарів вищої якості й одержання більших прибутків. Наприклад, технічний напрям НТП передбачає подальшу розробку теорії машин, автоматів і автоматизованих систем, комп’ютеризацію агропромислового виробництва, створення нових і вдосконалення існуючих систем машин для виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції тощо, а технологічний — розробку ресурсо-, водо- та енергозберігаючих технологій, теорії і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин на основі нових технологічних рішень.

Агрохімічний напрям НТП пов’язаний з розробкою нових безпечніших для людей і навколишнього середовища видів мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин і тварин, досконаліших способів їх зберігання і внесення, з обґрунтуванням методів найповнішого використання поживних речовин з мінеральних добрив та ґрунтових запасів і досягнення на цій основі більшого економічного ефекту на кожну грошову одиницю витрат, пов’язаних з хімізацією виробництва. Біологічний напрям НТП ґрунтується на подальшому розвитку традиційної селекції, генної інженерії, розробці нових біотехнологій, пов’язаних з виробництвом незамінних амінокислот, нових штаммів грибків, з пошуком нових і ширшим використанням уже відомих ентомофагів і ентомопатогенів, вермикультури, створенням принципово нових біологічних способів діагностики тяжких захворювань тварин тощо.

Особливого значення на сучасному етапі набуває організаційно-економічний напрям НТП. Центральною ланкою цього напряму за останні роки (1999—2001) стала трансформація форм власності і реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств та створення на їх базі нових форм господарювання на селі, що функціонують на засадах приватної власності. З їх утвердженням постала проблема створення і впровадження в таких підприємствах принципово нового внутрішньогосподарського економічного механізму, який заінтересував би найманих працівників в ефективній праці, в досягненні високих результатів господарювання окремими виробничими підрозділами і підприємством у цілому. Розв’язуватися ця проблема повинна разом із подальшим удосконаленням орендних відносин на селі (майнових і земельних), а також із впровадженням адекватних статусу приватних підприємств їх організаційної будови та організаційної структури управління.

Крім розглянутих, важливими складовими ланками організаційно-економічного напряму НТП є вдосконалення форм організації й оплати праці, розробка більш точних методів планування і прогнозування виробництва, обґрунтування об’єктивніших критеріїв оцінки ринкової позиції підприємств, забезпечення маркетингових переваг, удосконалення організації виробничих процесів тощо.

Для того щоб досягти вищої ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечити конкурентоспроможність продукції, аграрні підприємства здійснюють інноваційну діяльність. Досягнення НТП, його результати називають новинами, а впроваджені новини у виробництво — нововведеннями. Діяльність підприємств щодо запровадження новин у відповідну сферу господарювання називають інноваційною діяльністю. За своїм характером вона є однією з форм інвестиційної діяльності. Зауважимо, що в економічній літературі ще не вироблено єдиних підходів до трактування інноваційної діяльності; виокремлюється таке поняття, як інноваційний процес, робляться спроби обґрунтувати його відмінність від науково-технічного прогресу.

НТП — це більш широке поняття, ніж інноваційний процес (інколи називають його інноваційним розвитком). Під останнім розуміють сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Таке трактування інноваційного процесу, по суті, не відрізняється від поняття НТП. Обгрунтованіше розглядати інноваційний процес (інноваційний розвиток) як важливу змістовну складову НТП. Результатом цього процесу є інновації, втілені в кардинально нові або істотно вдосконалені продукти, технології, соціальні послуги, організаційно-економічні рішення*1, що призводять до істотних змін у виробничій і/або в соціальній сферах.

*1: {Інновацію інколи трактують не як результат інноваційного процесу, а як використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, направлених на вдосконалення соціально-економічної діяльності (див.: Гринев В. Ф. Инновационный менеджмент — К.: Межрегиональная академия управления персоналом, 2000. — С. 5).}

Особливістю інноваційного процесу є те, що ця складова НТП на відміну від інших, де не створюються інновації, охоплює фундаментальні і прикладні дослідження, розробку і проектування, а також виробництво (безпосереднє створення) нового продукту, технології тощо. Як бачимо, суть інноваційного процесу зводиться до створення інновацій і доведення їх до стану, придатного для практичного використання.

Отже, інновації — це обов’язково новини, але, як бачимо, не всі новини є інноваціями. Адже результат НТП — це не лише ті новини, що призводять до значних змін у виробництві та соціальній сфері і якими є інновації, але й ті вдосконалення, що справляють менш істотний вплив на кінцеві результати виробництва і соціальну практику. Такі новини називають локальними. Скажімо, раціоналізаторські пропозиції є результатом НТП, але їх не можна розглядати як інновації, оскільки вони не в змозі істотно змінити виробничий процес і кардинально вплинути на його результати.

До локальних новин відносять, наприклад, поліпшення окремих техніко-експлуатаційних параметрів техніки, часткові прогресивні зміни в технології виробництва, вдосконалення організації виробництва тощо. Вони зумовлюють еволюційні перетворення в діяльності підприємств.

Для ефективного функціонування економіки потрібно, щоб новини запроваджувалися на макрорівні шляхом прогресивних міжгалузевих структурних зрушень і якісних змін у стані продуктивних сил. На мікрорівні завдяки нововведенням підприємства за необхідності істотно збільшують виробництво продукції, поліпшують її якість, досягають необхідної стабільності в результаті пом’якшення впливу несприятливих природних умов, істотно підвищують продуктивність праці, забезпечують економію ресурсів і, насамперед, енергоносіїв, а також охороняють довкілля, успішно вирішують соціальні питання, пов’язані з докорінною зміною умов праці, життя і побуту людей на селі.

В умовах ринкової економіки немало підприємств самі продукують нові ідеї, виступаючи одночасно рушійною силою НТП і суб’єктом доведення цих ідей до стадії практичного впровадження. Як правило, такі підприємства є власниками «ноу-хау», завдяки чому досягають міцного становища на ринку.