Главная Бухгалтерский учет, аудит Книги Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Джога Р.Т.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Джога Р.Т.

4.7. Порядок оформлення розрахунків із працівниками та виплата заробітної плати

Заробітна плата в більшості бюджетних установ виплачується двічі на місяць: за першу половину місяця — аванс у розмірі 50 % заробітку за мінусом сум податків, належних до утримання в установленому порядку. За другу половину місяця — фактичний місячний заробіток за вирахуванням авансу й утримань.

На виплату планового авансу складається платіжна відомість (ф. № 389). Відомість складається по установі в цілому або за окремими її структурними підрозділами та містить такі реквізити: табельний номер кожного працівника, прізвище, ім’я, по батькові, сума авансу, розписка в отриманні. За наявності в окремих працівників невиходів на роботу в першу половину місяця постає потреба зменшити суму планового авансу. З цією метою керівники структурних підрозділів чи установ подають до бухгалтерії довідку стосовно зміни планового авансу (ф. № 420), в якій щодо кожного працівника зазначається кількість днів невиходів усього й через хворобу зокрема.

За другу половину місяця заробітна плата, як правило, видається за розрахунково-платіжною відомістю (ф. № 49). У ній відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, суми утримань і вирахувань, а також сума до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Підставою для складання розрахунково-платіжних відомостей є накази про зарахування, звільнення й переміщення працівників відповідно до затверджених штатів і ставок заробітної плати; документи з обліку відпрацьованого часу й виробітку (табелі обліку використання робочого часу, наряди, картки обліку виробітку); лікарняні листки, розрахунково-платіжні відомості за минулий місяць; виконавчі листи судових органів; доручення-зобов’язання за товари, продані у кредит; платіжні відомості на видачу авансу та інші.

Під час складання цих відомостей у бухгалтерії використовуються таблиці тарифних ставок, ставок податків, довідники з трудового законодавства та інші дані, що полегшують підрахунок заробітної плати, утримань і вирахувань з неї. З працівниками, які йдуть у відпустку, розрахунки здійснюються в записці-розрахунку ф. № 425, а належна їм заробітна плата виплачується за платіжною відомістю ф. № 389. Нараховані, утримані та виплачені суми за цими відомостями включаються в розрахунково-платіжну відомість за поточний місяць. При цьому у стовпці «Сума до видачі» робиться прочерк, а виплачені суми записуються за відповідним табельним номером у стовпці «Виплати в міжрозрахунковий період».

Платіжні, розрахунково-платіжні відомості підписують працівники, які склали й перевірили їх. На титульній сторінці робиться напис, що дозволяє видачу готівки з каси за підписом керівника установи й головного бухгалтера з зазначенням строку виплати заробітної плати та загальної суми, належної до виплати.

У централізованих бухгалтеріях платіжні та розрахунково-платіжні відомості складаються роздільно за кожною обслуговуючою установою. Відомості підписують керівник обслуговуючої установи, керівник групи обліку і складач, після чого робиться дозволяючий напис на виплату заробітної плати за підписом керівника установи, при якій створено централізовану бухгалтерію, і головного бухгалтера.

Облік заробітної плати й відповідних розрахунків є найбільш трудомісткою ділянкою облікової роботи, а тому практично в усіх бюджетних установах ця робота виконується на персональних комп’ютерах (ПК). За цих умов змінюється весь технологічний процес оброблення облікової інформації (рис. 4.4).

Заробітна плата видається з каси в триденний термін, по закінченні якого розрахунково-платіжна (платіжна) відомість закривається. У ній навпроти прізвищ працівників, які не отримали заробітну плату, касир ставить штамп чи робить напис від руки «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум. У кінці відомості касир робить напис про фактично виплачену суму заробітної плати та суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком відомості та підписує її.

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, і підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку й реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів. На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата й номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума невиданої заробітної плати повертається на поточний (реєстраційний) рахунок наступного дня після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.

Рис. 4.4. Схема інформаційної моделі виконання розрахунків із заробітної плати

У бюджетних установах практикують виплату заробітної плати працівникам через банкомати (рис. 4.5), використовуючи насамперед дебетові пластикові картки, прикладом яких можуть бути Cirrus Maestro, VISA Eleсtron. Згідно з укладеним договором кожному працівникові установи в банку-емітенті відкривається картковий рахунок і видається банківська картка, за допомогою якої можна отримувати заробітну плату та інші виплати в будь-який час за місцезнаходженням банкомату, а також розплачуватися за товари й послуги в торговельно-сервісній мережі. Сума заробітної плати, що належить до виплати працівникам, перераховується платіжним дорученням на транзитний рахунок банку — з одночасним поданням реєстру зарахування на спеціальні карткові рахунки співробітників установи.

Рис. 4.5. Схема організації виплати заробітної плати через банкомати за допомогою дебетових пластикових карток:

1 — укладання договору про надання послуг;

2 — укладання договору про відкриття карткового рахунка;

3 — виготовлення пластикової картки і присвоєння PIN-коду;

4 — перерахування суми заробітної плати на транзитний рахунок банку;

5 — подання до банку реєстру зарахування на карткові рахунки працівників;

6 — розподіл коштів із транзитного на карткові рахунки;

7 — операції трансакції;

8 — видача клієнтові сліпа;

9 — видача працівникові розрахункового листка.

Така організація виплати заробітної плати багато в чому зручна як для банків, так і для бюджетних установ та їхніх працівників (табл. 4.12).

Згідно зі статтею 115 КЗоМ України, а також статтею 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, заробітна плата виплачується раніше. Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати» визначено, що підприємства, установи й організації всіх форм власності компенсують своїм працівникам втрату частини доходів у разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців. Бюджетні установи повинні виплачувати компенсацію за рахунок коштів відповідного бюджету.

Таблиця 4.12

ПЕРЕВАГИ ВИДАЧІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЧЕРЕЗ КАРТКОВІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за дотриманням своєчасної виплати заробітної плати здійснюють:

• Міністерство праці та соціальної політики України і його органи;
• фінансові органи;
• органи Державної податкової інспекції;
• профспілки та інші органи, що представляють інтереси працівників.

Посадові особи, які винні в несвоєчасній виплаті заробітної плати, згідно з законодавством України можуть бути притягнуті до адміністративної та кримінальної відповідальності