РЕМЕСЛО [РЕМЕСЛО] -дрібне виробниц-тво готових виробів для задоволення побу-тових потреб, що ґрунтується на ручній тех-ніці за відсутності внутрівиробничого поділу праці. Характерною ознакою Р. є виго-товлення виробів на замовлення спожи-вача. рідше - на ринок. Ремісник сам (разом з підмайстром) є самостійним виробником того чи іншого предмета, здатним виконати роботу від початку до кінця. Р. є його основ-ним заняттям 1 джерелом прожитку.
РЕМІГРАЦІЯ [РЕМИГРАЦИЯ] - зворотна міграція населення, тобто рух його в місця, з яких воно раніше виїхало. Див.також Міг-рація населення.
РЕМІЗ [РЕМИЗ] (фр. remise) - 1. Виплата грошей за допомогою переказу векселя на ім'я особи, якій належить виплатити гроші. 2. Комісійна винагорода, що виплачується біржовими маклерами особам, котрі допо-магають залучити клієнтів до купівлі цінних паперів на біржі. 3. Недобір взяток у карточ-ній грі і штраф за нього.
РЕМІСІЯ [РЕМИССИЯ] (латин, remissio-по-слаблення) - знижка з ціни товару, яку здійс-нює продавець з метою заокруглення ціни.
РЕМІСНИЦТВО [РЕМЕСЛЕННИЧЕСТВО] - заняття ремеслом. З розвитком техніки Р., крім хисту і досвіду, вимагало дедалі більшо-го спеціального навчання. У період його найбільшого розвитку ремісники станови-ли окрему соціальну групу, яка характери-зувалася побутом, громадським значенням, з особливими правами і обов'язками, визначе-ними цеховою організацією. Цим ремісни-ки відрізнялися від кустарної промисловос-ті, яка здебільшого була лише додатковим заняттям (напр., у вільний від с. -г. робіт час). Р. відрізнялося і від мануфактур, де був біль-ший поділ праці, а засоби виробництва не належали виробникам. Найпершими реміс-ничими галузями в Україні були залізороб-не і гончарне виробництво. Далі розвивали-ся спеціалізовані галузі металургії, коваль-ство, виробництво зброї, теслярство, ткац-тво й кравецтво, обробка хутра, шкіри, льо-ну й вовни, кості й каменю, виробів зі скла та ін. Високого рівня досягай вироби при-крас, одягу, оздоблення храмів, палаців та ін. будов; славилися іконописці та ювеліри. За соціальним станом ремісники Київської Русі поділялися на сільських вільних реміс-ників, холопів на князівських, боярських або монастирських дворах і найчисленніша - вільні міські ремісники. Для захисту своїх інтересів вони об'єднувалися у товариства, які були зародками цехів. Розвиток капіта-лізму і фабричної промисловості, важка фіскальна політика негативно впливали на ремісництво. Згодом суцільна націоналіза-ція фабричної промисловості за радянських часів спричинила занепад ремісництва; йо-го і кустарну промисловість було майже пов-ністю об'єднано у промислову кооперацію, а згодом передано в систему державної міс-цевої промисловості. Проте, незважаючи на
такі заходи, кустарне і ремісниче вироб-ництво не зникло. З відновленням україн-ської державності дрібне ремісництво набу-ває вільного розвитку.
РЕМІТЕНТ [РЕМИТЕНТ] (від латин, remitio- відсилаю) -
особа, на ім'я якої первинний власник переказує свій вексель, виписує переказний вексель (тратту).
РЕМІТУВАННЯ [РЕМИТИРОВАНИЕ] - спо-сіб погашення заборгованості в іноземній ва-люті, який полягає в тому, що боржник купує на валюту своєї країни іноземну валюту на національному валютному ринку і пересилає її кредитору або гасить борг шляхом купівлі і пересилання чека, перевідного векселя.
РЕМОНТ [РЕМОНТ] (фр. remonte - попра-вити, знову зібрати) - в техніці і будівниц-тві - підтримання в робочому стані машин, устаткування, будівель, споруд, промисло-вих підприємств та інших об'єктів за допо-могою системи планово-запобіжного ремон-ту; у сільському господарстві - систематич-на заміна тварин, які вибувають з господар-ства або стада.
РЕМОНТ АВАРІЙНИЙ [РЕМОНТ АВАРИЙНЫЙ] - ремонт основних засобів, який здійснюється поза планом, внаслідок ви-никнення аварійних ситуацій.
РЕМОНТ КАПІТАЛЬНИЙ [РЕМОНТ КАПИТАЛЬНЫЙ] -Див. Капітальний ремонт.
|
|