Главная История Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

Історія України - Полонська Василенко Наталія: Том 1

г) Ґраверство

У зв'язку з поширенням друкарської справи занепадає мініятюра, занепадають заставки книг. Її вистісняє гравюра, переважно дереворит. Найстарший дереворит датується першою половиною XVI ст.: це — Христос в Євангелії. В половині XVI ст. ґраверство було вже відоме у Львові і українець Лаврентій Филипович мав цілу школу, з якої вийшов гравер Гринь Іванович, виконавець дереворитів Львова та Острога. Перша датована друкована книга — «Апостол» (1574 р.) — прикрашена гравюрами, в яких відбиваються впливи візантійські та готицькі. В другому осередку Граверства, в Острозі, в гравюрах помічаються впливи південно-німецької Готики та ренесансу. В них помітні також впливи Венеції.

Великий успіх видно в гравюрах видань Гедеона Балабана у Стрятинській та Крилоській друкарнях перших років XVII ст.; техніка в них стояла дуже високо (дереворити — св. Василій Великий, Григорій Богослов, «Блудний Син» за А. Дюрером).

У першій половині XVII ст. граверство розцвітає у Києві, в Лаврській друкарні. Вона підтримувала постійні зв'язки зі Львовом, і таким чинок творилася одна — Київсько-Львівська граверська школа. В Києві шириться тематичний репертуар, твориться багато різноманітних ілюстрацій історичного, побутового змісту, портрети, плани міст. Візантійська іконографія відходить, а на Н місце поширюються західньоевропейські впливи. На підставі за-хідньоевропейського реалізму твориться своєрідна манера, яскраво репрезентована гравюрами «віршів» на смерть гетьмана Сагайдачного р. 1622 (картина: козацькі чайки беруть Каффу, портрет Сагайдачного на коні).

З другої половини XVII ст. відомі імена таких граверів, як Тимофій Петрович (його твір — ілюстрації «Бесіди Івана Золотоустого» року 1623), Тарас Левкович Земко, А. Клирик Лука, та ряд монограмістів.

У 1630-их роках граверство досягає найбільших успіхів. У XVII ст. в друкованих книгах бачимо старі традиції рукописів: їх прикрашають рясно орнаментовані літери, заставки, кінцівки, в яких панує ренесансовий орнамент — листи аканта, що ведуть до античного мистецтва. Прекрасні літери прикрашають проповіді Петра Могили 1631 року. Титульні сторінки часто являють складні композиції, наприклад, у «Київському Патерику» 1631 року титульна сторінка прикрашена гравюрою, поділеною на три поверхи, з яких кожен дає окрему картину. Долішній поверх найцікавіший: на ньому — Успенський собор Києво-Печерського манастиря, а обабіч його — печерські угодники.