Главная Экономика Економічний аналіз - Болюх М. А., Бурчевський В.З.

Економічний аналіз - Болюх М. А., Бурчевський В.З.

15.2. Аналіз виконання експортних виробничих контрактів та торговельних угод

Аналізуючи експортні операції, насамперед звертають увагу на:

а) виконання експортних контрактів за вартістю, за фізичними обсягами експортованої продукції, за термінами поставок;

б) розрахунок впливу факторів, що позначаються на вартісних та кількісних показниках виконання експортних контрактів;

в) причини невиконання експортних контрактів за будь-якими параметрами.

Інформація для аналізу міститься в таких документах:

а) форма х фінансової звітності (форма №2 «Звіт про фінансові результати»);

б) формах статистичної звітності (форма №1-П (річна) «Звіт підприємства (об’єднання) по продукції», форма №8-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) товарів», форма №9-ЗЕД (річна) «Звіт про експорт (імпорт) послуг»;

в) синтетичних облікових регістрах [відомість 16 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 6 (за скороченою журнально-ордерною формою), або Головна книга (за меморіально-ордерною формою)];

г) первинних документах (договори на поставку продукції, торговельні угоди).

Першим етапом аналізу є вивчення структури реалізації продукції за експортними угодами. Специфіка аналізу полягає, по-перше, у тому, що треба враховувати значну кількість видів експортних угод, крім прямих експортних поставок продукції. Бартерні, консигнаційні, реекспортні угоди, договори на перероблення давальницької сировини також підлягають аналізу. По-друге, існує проблема приведення (перерахунку) різних валют конкретних експортних контрактів до єдиної базової валюти, за якою проводиться аналіз. Можна запропонувати такий альтернативний підхід до вибору базової валюти:

а) національна валюта (гривня);

б) вільно конвертована валюта (долар США).

У першому випадку спрощуються допоміжні підрахунки, оскільки облік будь-якої інвалютної операції обов’язково здійснюється і в національній валюті, але не враховується інфляція національної валюти, іноді досить значна навіть протягом одного року. Через те результати аналізу можуть бути недостатньо вірогідними. Якщо за базову валюту аналізу взято валюту вільно конвертовану, то інфляційний чинник нівелюється, але допоміжні підрахунки значно ускладнюються. Наприклад, поставку, оцінену в єгипетських фунтах або індійських рупіях, можна перерахувати в долари США лише за крос-курсом будь-якої іноземної валютної біржі.

Наведемо приклад аналізу структури продукції, реалізованої за експортними контрактами певним умовним підприємством (табл. 15.3).

Таблиця 15.3

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ПРОДУКЦІЇ, РЕАЛІЗОВАНОЇ ЗА ЕКСПОРТНИМИ КОНТРАКТАМИ, тис. грн

*ПДВ з продажу експортних товарів обчислюється за нульовою ставкою згідно з п. 6.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3.04.97 (зі змінами).

Дані з табл. 15.3 свідчать, що на тлі загального зменшення обсягів реалізації збільшились обсяги експортованої підприємством продукції. При цьому відбулося значне зростання обсягів бартеру за рахунок зменшення обсягів перероблення давальницької сировини та реалізації продукції за прямими експортними поставками.

Бартерні операції негативно оцінюються урядовими і податковими структурами України, оскільки зменшують податкові надходження до бюджету. Але для підприємства бартер є надійним захистом від інфляції валюти країни покупця.

Структурний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами треба доповнити факторним аналізом (табл. 15.4) за такою моделлю:

,

де Qе кс — обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами;

k — загальна кількість експортних контрактів за період;

Kкл — кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період.

Таблиця 15.4

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ОБСЯГІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ЗА ЕКСПОРТНИМИ КОНТРАКТАМИ

Зміна обсягів реалізації експортної продукції (+ 872,2 тис. грн) відбулася за рахунок:

а) збільшення середньої суми одного експортного контракту:

б) зменшення середньої кількості експортних контрактів на одного покупця (тобто зменшення активності покупців):

в) зменшення загальної кількості покупців за період:

Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації експортної продукції визначається як арифметичний підсумок:

.

У наведеному прикладі дію фактора активності покупців можна вважати умовно-негативною, оскільки спостерігається загальне збільшення обсягів реалізації експортної продукції (тобто більший обсяг поставок оформлено меншою кількістю контрактів). А зменшення кількості іноземних покупців має реальний негативний вплив на обсяги реалізації. Підприємству можна рекомендувати переглянути свою маркетингову політику і розробити заходи, спрямовані на залучення покупців.

На другому етапі аналізу вивчається виконання експортних угод за номенклатурою та асортиментом продукції (товарів, робіт, послуг). Завданням аналізу є визначення впливу зміни структури та цін різних груп продукції (товарів, робіт, послуг) на загальний обсяг реалізації за експортними угодами (табл. 15.5).

З даних табл. 15.5 видно, що за 5-ма товарними позиціями з 9-х мали місце відхилення від контрактних умов. Це, зрозуміло, вплинуло на обсяги реалізації експортної продукції.

Відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного визначається індексом вартості (Ipq):

,

де рп та рф — відповідно планові та фактичні ціни продукції, товарів;

qп та qф — планова та фактична кількість реалізованої продукції, товарів.

Таблиця 15.5

АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ЕКСПОРТНИХ УГОД ЗА НОМЕНКЛАТУРОЮ ТА АСОРТИМЕНТОМ

Вплив фактора зміни цін на обсяги реалізованої експортної продукції розраховується за індексом цін (Ір):

.

Дія фактора зміни структури реалізованої експортної продукції обчислюється за індексом структури (Іq):

.

Розрахунок впливу факторів зміни цін та структури за номенклатурними позиціями на загальний обсяг реалізації експортної продукції індексним методом доцільно оформити у вигляді таблиці (табл. 15.6).

Таблиця 15.6

ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ЕКСПОРТНИХ УГОД ЗА НОМЕНКЛАТУРНИМИ ПОЗИЦІЯМИ, тис. грн

За результатами підрахунків визначаємо, що позитивний вплив на обсяги реалізації мав ціновий фактор. Фактор структури діяв негативно внаслідок того, що один з укладених експортних контрактів не було виконано.

Треба зазначити, що формування підприємством виробничої програми на підставі прямих контрактів, а також досить жорсткі вимоги замовників до виконання основних параметрів цих контрактів (номенклатура виробів, кількість, ціни, термін поставок, якість) значно зменшують і можливість появи відповідних відхилень. Будь-які зміни до вже укладеного контракту потребують підписання додаткової угоди з віднесенням відповідних витрат на рахунок партнера — ініціатора таких змін.

На завершальному третьому етапі аналізу досліджують виконання експортних угод за термінами поставок (табл. 15.7). Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, досить жорсткі та обтяжливі штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, треба докладно вивчити та проаналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісній, так і в якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних експортних угод у їхньому загальному обсязі, за якісний — суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод та питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту.

Джерелами інформації для аналізу є експортні угоди (контракти) та дані оперативних звітів про поставки продукції або товарів.

Таблиця 15.7

АНАЛІЗ РІВНЯ ДОТРИМАННЯ ТЕРМІНІВ ЕКСПОРТНИХ УГОД

З таблиць 15.4 та 15.7 видно, що протягом року з 17 укладених експортних контрактів було виконано 16. За трьома контрактами з 16 було порушено терміни поставки. Це становить 23,5 % від кількості та 21,3 % від загальної суми укладених експортних контрактів. Отже, можна констатувати наявність значних відхилень фактичних термінів поставок від контрактних.

Якщо протягом звітного періоду мали місце значні порушення термінів експортних поставок, то додатково треба проаналізувати суми пред’явлених і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Очевидно, відповідним показником може бути питома вага сплачених штрафних санкцій відносно суми конкретної експортної угоди (табл. 15.8).

Таблиця 15.8

АНАЛІЗ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ, СПЛАЧЕНИХЗА ПОРУШЕННЯ ТЕРМІНІВ ЕКСПОРТНИХ УГОД

Результати аналізу, своєчасно доведені до виконавців, мають запобігти таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (аж до відмови від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками).