Главная Экономика Конспекты лекций Економічний аналіз (конспект)

Економічний аналіз (конспект)

5.3. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами та ефективності їх використання

5.3.1. Аналіз матеріально-технічного постачання та стану запасів

Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання проводиться з метою з’ясування правильності визначення підприємством потреб у матеріальних ресурсах. Потреби повинні визначатися на основі даних про заплановані обсяги виробництва продукції, норм та нормативів витрат і запасів. Реальні потреби у привізних матеріальних ресурсах визначаються як різниця між загальною потребою в матеріалах та сумою власних внутрішніх джерел її покриття.

При проведенні аналізу необхідно з’ясувати, чи всі потреби у привізних матеріалах забезпечені договорами з постачальниками та чи виконуються ці договори. Для цього розраховують плановий та фактичний коефіцієнти забезпечення:

Кзабпл = (внутрішні джерела покриття потреб у натуральному вимірі + укладено договорів на постачання матеріалів у натуральному вимірі) / (планова потреба в матеріалах у натуральному вимірі);

Кзабф = (внутрішні джерела покриття потреб у натуральному вимірі + отримано від постачальників матеріалів у натуральному вимірі) / (планова потреба в матеріалах у натуральному вимірі).

Перший коефіцієнт показує рівень забезпечення потреб у матеріалах укладеними договорами, а другий – наскільки фактичні поставки покривають потреби (тобто, як виконано план поставок).

Слід проаналізувати виконання поста-чальниками кожного договору, враховуючи терміни та асортимент поставок. Якщо договірні зобов’язання постачальниками не виконуються, то необхідно з’ясувати, чи застосовувалися до них передбачені за порушення договорів санкції.

Непрямим показником рівномірності постачання є відсутність простоїв через нестачу сировини і матеріалів.

При наявності простоїв через відсутність сировини і матеріалів необхідно з’ясувати, чи були відсутні ці матеріали і покупні напівфабрикати на складах підприємства, чи вони просто невчасно доставлялися на робочі місця.

Аналітики також з’ясовують, чи відповідає якість отриманих від постачальників матеріалів стандартам, технічним умовам та умовам договорів. У випадку поставки неякісних матеріалів також з’ясовують, чи було висунуто претензії постачальникам.

Для забезпечення безперервного виробництва істотне значення має правильна організація поповнення складських запасів. Відносно кожного найменування предметів матеріально-технічного постачання повинні встановлюватись норми, у межах яких ці запаси можуть коливатися.

Запаси матеріальних цінностей на підприємстві включають: поточні і страхові (резервні), технологічні і сезонні запаси.

До максимальної норми запасу входять усі вказані складові частини. Вона відображає стан запасів на момент надходження чергової партії матеріалів.

До мінімальної норми поточний запас не входить. Ця норма відображає стан запасів у період, коли поточний запас цілком витрачений і очікується надходження наступної партії поставок. Поточний запас при цьому розраховують як добуток інтервалу поставок у днях та середньодобового витрачання і-го матеріалу.

Фактична наявність предметів матеріально-технічного постачання за кожною самостійною позиції їхньої номенклатури порівнюється з максимальною і мінімальною нормою запасу, вираженою у днях витрачання на виробництво. Якщо фактичні запаси менше мінімальної норми, то їх слід терміново поповнити, оскільки існує загроза збоїв у виробництві через нестачу матеріалів. Якщо ж запаси більше максимальної норми, то вони є надлишковими. Надлишки доцільно реалізувати та залучити до обороту виручені таким чином грошові кошти.

Недопоставка матеріалів або поставка неякісних, заміна одних матеріалів іншими, зміна цін на матеріали, порушення графіків поставок призводять до втрат обсягів виробництва продукції або збільшення затрат на виробництво. У ході аналізу слід розрахувати відповідні втрати.

Скорочення обсягів виробництва продукції у зв’язку з недопоставкою матеріалів розраховується шляхом ділення кількості недопоставлених матеріалів на норму їх витрачання на одиницю продукції. Таке ж скорочення у зв’язку з низькою якістю матеріалів розраховують шляхом ділення понадпланових відходів на норму витрат відповідного матеріалу на одиницю продукції.

У результаті заміни одного матеріалу іншим виникає різниця в нормах витрат цих матеріалів на виробництво продукції. Щоб розрахувати втрати підприємства внаслідок цього, необхідно перевитрати матеріалу на одиницю продукції помножити на фактичний обсяг випуску з цього матеріалу та на ціну одиниці матеріалу. Крім того, інші матеріали (непередбачені раніше договором) можуть вимагати додаткової обробки, яка, у свою чергу, передбачає додаткові витрати на оплату праці робітників. Їх підраховують шляхом множення зарплати за одиницю оброблених матеріалів на кількість цих матеріалів. Отриману суму збільшують на процент зборів на соціальні потреби.

Заміна одного матеріалу іншим передбачає також різницю у ціні цих матеріалів. Втрати у випадку подорожчання матеріалів визначають шляхом множення різниці в ціні на кількість заміненого матеріалу.

Великі втрати мають місце при порушенні термінів поставок. Несвоєчасні поставки призводять до нестачі матеріалів та простоїв обладнання. Підрахувати втрати обсягів виробництва можна шляхом множення кількості людино-годин простоїв на плановий середньогодинний виробіток продукції. Але, оскільки простої, що сталися не з вини працівника, підлягають оплаті, то слід також підрахувати втрати за рахунок додаткової оплати праці. Для цього кількість людино-годин простоїв слід помножити на середню розцінку за одну людино-годину. Отриману суму також збільшують на процент зборів на соціальні потреби.