Главная Прочие дисциплины Плавання з методикою викладання - Клопов Р.В.

Плавання з методикою викладання - Клопов Р.В.

3.1 Надання допомоги вплав

При нещасному випадку, перш ніж кидатися у воду, потрібно швидко оцінити обстановку і вибрати спосіб надання допомоги. Не завжди потрібно плисти до того, що тоне. Іноді, якщо подія трапилася недалеко від берега, краще кинути який-небудь предмет, за який він може вхопитися. Це може бути рятівний круг, дошка, колода, надувна шина. Якщо поблизу є човен, до потерпілого швидше добратися на ньому. Якщо людина, яка тоне, знаходиться далеко в стороні від рятувальника, то цю відстань краще пробігти по берегу, щоб плисти довелося якомога менше. Якщо річка з швидкою течією, то потрібно увійти до води з таким розрахунком, щоб плисти до потерпілого за течією. Не треба стрибати у воду в одязі: потрібно спокійно, без метушні роздягтися і обов'язково роззутися. Якщо рятувальник не знає глибини води і рельєфу дна, він не повинен стрибати у воду вниз головою. В таких випадках потрібно стрибати з берега вниз ногами, згинаючи їх після входу у воду.

До потерпілого потрібно підпливати так, щоб він не бачив рятувальника і не став би чіплятися за нього. Якщо він вже під водою, рятувальнику доведеться упірнати, щоб визначити його місцезнаходження. Якщо річка з швидкою течією, то людину, яка тоне, може віднести від місця занурення, і її потрібно шукати вниз за течією.

Ті, хто тонуть, часто втрачають самоконтроль і починають судорожно чіплятися за рятувальника. Тому по можливості треба уникнути захоплень. Але якщо це відбулося, потрібно швидше звільнитися від захоплення. Для цього рятувальник повинен зробити глибокий вдих і опуститися разом з потерпілим під воду. Опинившись під водою, той, що тоне, почне захлинатися, відпустить рятувальника і спробує негайно вибратися на поверхню. Якщо сумісне занурення не дає потрібного ефекту, то рятувальник винний різким енергійним рухом звільнитися від потерпілого.

Транспортувати його краще всього в положенні на спині, узявшись руками за підборіддя з боку голови. Якщо той, що тоне, продовжує чіплятися за рятувальника, то потрібно узяти його за кисть руки, простягнувши заздалегідь свою руку під плече, і плисти до берега або човна на боку. Плисти з потерпілим потрібно не поспішаючи, розподіляючи свої сили на весь шлях.

3.2 Способи транспортування потерпілого

Транспортувати потерпілого до берега можна по-різному. Спосіб транспортування залежить в першу чергу від стану потерпілого — наскільки

він ослабів, чи володіє собою і чи зберіг здатність управляти своїми рухами, а також від того, як зручніше плисти рятувальнику.

Якщо людина втомилася, але контролює свої дії і підкоряється вказівкам рятувальника, то його потрібно доставляти до берега наступним способом. Рятувальнику краще плисти брасом на грудях. Потерпілий кладе руки ззаду йому на плечі, тримаючись ззаду за рятувальника, лежить на поверхні води, допомагаючи просуванню вперед легкими рухами ніг (рис. 13).

Якщо потерпілий погано контрольований і не слухає рятувальника, то зазвичай застосовуються наступні способи транспортування (рис. 14).

1. На спині. Рятувальник лягає на спину і бере рятованого з боку голови обома руками за нижню щелепу так, щоб долоні закривали його щоки і вуха. Таким чином, плечі потерпілого знаходяться як би над тазом рятувальника, який пливе, працюючи ногами брасом і одночасно утримуючи обличчя потерпілого над поверхнею води.

2. На боці. Рятувальник повинен покласти потерпілого на спину, просунути свою руку (наприклад, ліву) під його ліву руку з боку спини і взяти його цією ж рукою за підборіддя. Після цього рятувальник пливе на правому боці, гребе правою рукою, відштовхуючись ногами і підтримуючи голову потерпілого над водою. Якщо рятувальнику зручніше плисти на лівому боці, то він тримає потерпілого правою рукою.

3. Якщо потерпілий поводиться неспокійно, продовжує чіплятися за рятувальника і заважає йому, то застосовується наступний варіант транспортування. Рятувальник просовує свою ліву руку під пахву лівої руки потерпілого і під спину і бере його за передпліччя зігнутої в лікті правої руки. В цьому положенні рятувальник пливе, виконуючи гребкові рухи правою рукою і ногами так само, як у попередньому випадку транспортування.

Транспортувати того, що тонув, навіть кваліфікованому плавцю дуже нелегко. Тому рятувальнику по можливості повинні допомагати інші плавці: вони можуть по черзі транспортувати потерпілого, змінюючи один одного. В цей момент непогано кинути у воду що-небудь з підручних підтримуючих засобів, щоб потерпілий зміг без зусиль триматися на воді. Тоді рятувальнику значно легше буксирувати його до берега.