Главная Прочие дисциплины Криміналістика - Біленчук П.Д.

Криміналістика - Біленчук П.Д.

5.5 ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ ТА ФОРМИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО

Профілактична діяльність — це система заходів економічного, соціально-культурного та правового характеру, що їх застосовують державні органи та громадські організації з метою боротьби зі злочинністю, усунення причин і умов вчинення злочинів, запобігання їм. Тому за видом суб'єкта профілактичну діяльність поділяють на слідчу профілактику, яку здійснює слідчий, оперативну, яку здійснюють органи дізнання, експертну, судову та ін.

Профілактика може бути загальною та індивідуальною.

Розслідування злочинів і справедливе покарання злочинців, як і боротьба з правопорушеннями загалом, спрямовані на виконання загальнопрофілактичної функції. Разом з тим органи дізнання та попереднього слідства під час виконання своїх функцій зобов'язані здійснювати також індивідуальну профілактичну роботу: виносити застереження, попередження, накладати штрафи тощо.

Відповідно до ст. 22 КПК України суд, прокурор, слідчий і особа, яка здійснює дізнання, зобов'язані вжити всіх необхідних передбачених законом заходів щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження справи.

У зв'язку зі здійсненням дізнання, попереднього слідства та судового розгляду справи орган дізнання, слідчий, прокурор і суд зобов'язані згідно зі ст. 23 КПК України виявляти причини й умови, що сприяли вчиненню злочину. Засобами й методами виявлення причин є слідчі дії, оперативно-розшукові заходи, розвиток і узагальнення слідчої та судової практики, анкетування та опитування різних категорій осіб — слідчих, оперативних працівників, засуджених і тих, хто відбуває покарання, посадових осіб та ін. На основі зібраної інформації формулюють загальні й конкретні причини та умови, які сприяють вчиненню злочину. Узагальнені матеріали доводять до громадськості (наприклад, через пресу, лекції на підприємствах). Один із процесуальних засобів впливу слідчого — внесення подання у відповідний державний орган, громадську організацію чи посадовій особі стосовно прийняття заходів щодо усунення виявлених причин злочину (ст. 23-1 КПК України).

Форми профілактичної діяльності різняться за етапами розслідування злочинів. На етапі порушення кримінальної справи орган дізнання і слідчий виконують профілактичну роботу обмеженими процесуальними засобами: за допомогою бесід, попереджень, контролю за рухом та розподілом матеріальних засобів (якщо у вчиненій події відсутні ознаки злочину, вживають адміністративних заходів).

Основна робота з профілактики здійснюється на наступному етапі розслідування, коли зібрано всю інформацію, досліджено механізм злочину і встановлено його причини. Наприклад, дотримуючись принципу збереження таємниці слідства, на цьому етапі слідчий рідко виступає перед колективом, де вчинено крадіжку, і не розкриває способи її вчинення. Він найчастіше вносить подання і ще до кінця слідства зобов'язує керівництво організації ліквідувати причини та умови вчинення злочину (встановити охоронну сигналізацію, посилити пропускний режим, огородити територію, освітити конкретні ділянки території сховища чи складу тощо).

На заключному етапі розслідування судового розгляду організовуються виїзні сесії суду на виробництві, вносяться подання, окремі ухвали та ін.

Контрольні питання

1. Принципи залучення громадськості до участі в розкритті та розслідуванні злочинів.

2. Основні форми участі громадськості у розкритті та розслідуванні злочинів.

3. Принципи взаємодії слідчих, оперативних і експертних підрозділів.

4. Основні форми взаємодії слідчого з експертом і оперативними працівниками під час розкриття та розслідування злочинів.