Главная Прочие дисциплины Криміналістика - Біленчук П.Д.

Криміналістика - Біленчук П.Д.

Тема 5 ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО УЧАСТІ В РОЗКРИТТІ ЗЛОЧИНІВ. ВЗАЄМОДІЯ СЛІДЧОГО З ОПЕРАТИВНИМИ ТА ЕКСПЕРТНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ У РОЗКРИТТІ ТА РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ.ПРОФІЛАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО

5.1 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ПРИНЦИПИ УЧАСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ В РОЗСЛІДУВАННІ ЗЛОЧИНІВ

Боротьба зі злочинністю передбачає широке залучення громадян до охорони громадського порядку, запобігання та припинення злочинів. Участь громадськості в розкритті злочинів сприяє своєчасному виявленню тих із них, що готуються чи вже вчинені, з'ясуванню причин і умов, що сприяють їх вчиненню, встановленню осіб, що скоїли злочини, і розшуку злочинців. Залучення громадськості до діяльності правоохоронних органів у сфері розкриття злочинів — важливий фактор зміцнення законності.

Представники громадськості, беручи участь у розкритті злочинів, мають право діяти в межах повноважень, які надані їм законом, статутом організації, членами якої вони є, чи іншим нормативним актом. Але при цьому вони не можуть підміняти слідчого і оперативних працівників.

Використання громадськості, тобто непроцесуальних осіб і організацій, у розслідуванні злочинів сягає корінням у давнину. На першому етапі розслідування слідчий майже завжди звертається по допомогу до громадськості, щоб отримати інформацію стосовно події злочину, його учасників і свідків. Подання окремими особами та організаціями допомоги в боротьбі зі злочинністю — громадський обов'язок і законна повинність організацій та їх керівників. Організації повинні брати участь у встановленні причин і умов вчинення злочинів (повідомляти правоохоронні органи, надавати необхідну документацію, виділяти осіб для участі у слідчих діях і підготовчих заходах).

Необхідно розрізняти процесуальних і непроцесуальних учасників громадськості в розкритті злочинів. До процесуальних належать поняті, спеціалісти. Відомості щодо них заносять до протоколу слідчої дії. У слідчих діях беруть участь також інші особи, відомості про яких не вказуються. Зокрема, до ексгумації трупа залучають копачів; для реконструкції обстановки та створення умов експерименту слідчий залучає столяра, тесляра, пічника; для огляду місця події чи обшуку з метою розкриття сховищ, для того щоб вилучити сліди разом з підлоговою дошкою, залучають відповідного спеціаліста-виконав-ця. Такі особи є виконавцями певних дій, технічної роботи зі збирання доказів, яку слідчий не зобов'язаний здійснювати самостійно. До таких осіб належать також громадяни, яким слідчий доручає охороняти місце події, виконувати окремі операції, не пов'язані з безпосередньою участю у слідчих діях. Тому таких осіб доцільно називати учасниками-виконавцями, які не мають процесуальної регламентації. До процесуальних учасників громадськості належать також громадський обвинувач і громадський захисник, які уповноважуються відповідними трудовими колективами підприємств, установ та організацій і висловлюють думку колективу щодо вчиненого злочину, його кваліфікації, а також покарання, яке може бути застосоване до підсудного в судовому засіданні.

Залучення громадськості до участі в розслідуванні злочинів може здійснюватися з особистої ініціативи особи чи після запрошення її слідчим або органом дізнання. У першому випадку громадянин діє з власної доброї волі, виконуючи громадський обов'язок, іноді на свій страх і ризик (наприклад, у разі затримання та доставлення в міліцію хулігана чи грабіжника). Якщо особа допомагає органам за запрошенням слідчого чи оперативного працівника, її діяльність підпорядковується певним принципам залучення громадськості до участі в розкритті та розслідуванні злочинів, до яких належать:

• добровільна участь у поданні допомоги органам дізнання та попереднього слідства;

• забезпечення особистої безпеки осіб, які залучаються до участі у слідчих діях і оперативних заходах;

• економність у використанні допомоги громадськості (зокрема, залучати мінімальну кількість громадян для "прочісування" великих територій з метою огляду, розшуку злочинців тощо);

• ефективність використання допомоги громадськості, тобто зменшення витрат усіх видів ресурсів для досягнення бажаних результатів;

• припустимість, тобто функції слідчого — порушення кримінальної справи та виконання розслідування — не можна передоручати представникам громадськості. Сприяння та допомога громадськості не стосуються безпосередньо слідчих дій;

• дії, які доручаються громадськості, мають відповідати морально-етичним нормам, бути гуманними й не суперечити закону.

Дотримання перелічених принципів залучення громадськості має стати нормою повсякденної діяльності органів дізнання та попереднього слідства.