🚨 Рішення Верховного Суду, які потрібно врахувати водіям

🚔 1. Враховуючи положення пункту 17.2. ПДР України, водій має право, зокрема, заїжджати на дорогу зі смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, для висадки пасажира.

🎯 Фабула справи: У даній справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову інспектора патрульної поліції, обґрунтовуючи це тим, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, він заїхав та зупинився біля правого краю проїзної частини, але виключно з метою висадки пасажира, що дозволено Правилами дорожнього руху України. А тому, на його думку, склад адміністративного правопорушення у випадку, що розглядається судом, відсутній. Суд першої інстанції позов задовольнив, а суд апеляційної інстанції рішення скасував з огляду на відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови відносно позивача, оскільки останній порушив вимоги п. 7.11 ПДР України, що повністю підтверджується матеріалами справи, а тому на позивача правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Колегія суддів Верховного Суду зазначила про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. Судами встановлено, що позивач здійснив зупинку на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, позначеній дорожнім знаком 5.11. Відповідно до ПДР України дорожнім знаком 5.11 позначено "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів". Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів. Враховуючи положення пункту 17.2. ПДР України, водій має право, зокрема, заїжджати на дорогу зі смугою для маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, для висадки пасажира. З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив саме висадку пасажира на вказаній смузі. Отже, позивачем не порушено пункт 17.1 ПДР України, оскільки пунктом 17.2 ПДР України в цьому місці дозволяється зупинка для висадки пасажира.

📖 Постанова ВС/КАС від 12.06.2020 р. у справі № 201/2179/17

🚔 2. Верховний Суд нагадав, що таке вимушена зупинка транспортного засобу.

ВС/КАС встановив, що телефонний дзвінок не може бути підставою для «вимушеної зупинки».

🎯 Суть справи: водій оскаржив у суді постанову інспектора поліції щодо притягнення його до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно із постановою позивач здійснив зупинку ближче 10 метрів до перехрестя, чим порушив пункт 15.9 (ґ) ПДР, внаслідок чого його було притягнуто до адмінвідповідальності та накладено штраф.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Місцевий та апеляційний суди оскаржувану постанову скасували.Однак колегія суддів Адміністративного суду ВС скасувала ці рішення, задовольнивши касаційну скаргу патрульного поліції. Відповідну постанову у справі № 524/10050/16-а ВС прийняв 04.06.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ можна оформити тут. Судами встановлено, що позивач, керуючи автомобілем, здійснив зупинку на перехресті з круговим рухом. Даний факт позивач не заперечував, також це підтверджується записом з нагрудної камери поліцейського. ПДР України забороняють водію зупинку як на перехресті, так і ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини. Згідно з пунктом 1.10 ПДР України вимушена зупинка - це припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху. Верховний Суд вказав, що позивачем не доведено, що телефонний дзвінок був підставою для "вимушеної зупинки".

📖 Постанова ВС/КАС від 04.06.2020 р. у справі № 524/10050/16-а

🚔 3. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

🎯 Суть справи: позивач просив скасувати постанову інспектора поліції про притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 122 КУпАП. Місцевий та апеляційний задовольнили позовні вимоги, виходячи з того, що доказів вчинення позивачем зазначеного адмінправопорушення, крім рапорту інспектора патрульної поліції, відповідач не надав. Однак у розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення позивачем такого адмінправопорушення. Суди дійшли висновку, що факт порушення ПДР позивачем не доведено ані протоколом про адмінправопорушення, ані відеозаписом, ані показаннями свідків.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Колегія суддів Адміністративного суду ВС із таким висновком погодилась. Відповідну постанову у справі № 524/5741/16-а ВС прийняв 20.05.2020. Верховний Суд відхилив доводи скаржника(інспектора поліції) про правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. ВС зазначив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката.

📖 Постанова Верховного Суду від 20.05.2020 р. у справі № 524/5741/16-а

🚔 4. При винесенні покарання за порушення ПДР судді не можуть покладатися на свідчення інспектора поліції, який виніс постанову про штраф.

🎯 Фабула справи: У даній справі водія було притягнуто до відповідальності за непристебнутий пасок безпеки (ст. 122 КУпАП) та накладено штраф у розмірі 51 грн. Водій із таким рішенням не погодився та подав позов про визнання такого рішення протиправним та його скасування оскільки вказаного порушення він не вчиняв. Суд першої інстанції визнав такі доводи необґрунтованими та у своєму рішенні вказав, що показаннями допитаного в судовому засіданні працівника поліції ,який і складав протокол , підтверджується факт того, що позивач керував транспортним засобом та не був пристебнутий ременем безпеки. Натомість апеляційний суд за скаргою водія визнав таке рішення незаконним та необґрунтованим оскільки крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, пояснень, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про порушення ПДР працівником поліції зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Суд касаційної інстанції погодився рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. КАС/ВС вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні. Однак у даній справі основним та єдиним доказом вчинення правопорушення стали пояснення зацікавленої особи - відповідача, який є працівником поліції, а тому останні не можуть бути допустимим доказом.

📖 Постанова Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 161/5372/17

🚔 5. Виключно водій, а не особа, яка сидить з кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

🎯 Фабула справи: Громадянина за постановою патрульного було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення правил паркування (ст. 122 КУпАП). Постанову патрульного було оскаржено в порядку адміністративного судочинства. У позові громадянин зазначив, що в той день він не керував авто, а тільки підійшов до нього та авто було припарковано так, як його припаркував член сім`ї. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали постанову протиправною та скасували останню, зазначивши що у постанові про накладення адміністративного стягнення не зафіксовано на підставі яких документів працівником поліції було встановлено, що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Касаційну скаргу Верховний Суд не задовольнив та залишив рішення судів попередніх інстанцій в силі. Наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Однак відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме позивачем порушення правил дорожнього руху, та не доведено що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення.

📖 Постанова Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 204/8036/16-а

🚔 6. Водій, який здійснюючи проїзд на жовтий сигнал світлофора, не зупинив автомобіль у належному місці, підлягає адміністративному покаранню.

🎯 Фабула справи: Поліцейський склав адміністративний протокол на 425 грн відносно водія, який, здійснюючи проїзд на жовтий сигнал світлофора, не зупинив автомобіль у належному місці. Водій в суді оскаржив це рішення поліції. Він заявив, що під час перетину перехрестя блимав зелений сигнал світлофора. Але під час безпосереднього перетину перехрестя загорілося жовте світло. Водій не загальмував так як в його автомобіля немає дзеркала заднього виду і він не бачив обстановку ззаду. Тому він продовжив рух далі. Суд першої інстанції визнав дане правопорушення малозначним та застосував положення ст. 22 КУпАП. Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Верховний Суд встановив, що за змістом пп “ґ” п. 8.7.3. ПДР вбачається, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися у місцях, визначених п. 8.10 цих Правил.

📖 Постанова Верховного Суду від 26.02.2020 р. у справі № 751/5437/17

🚔 7. Екстрена зупинка навіть на перехресті здійснена у стані крайньої необхідності відповідно ст. 17 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.

🎯 Фабула справи: Водій зупинився в недозволенному місці, а саме біля аптеки і був виявлений інспектором поліції, який здійснив відеозапис. Водій не заперечував проти порушення правил зупинки, проте наполягав на тому, що внаслідок поганого самопочуття, а саме головокружіння та білю у серці змушений був зупинитися. Інспектор зафіксував порушення п.15.9 (г) ПДР притягнув водія до адмінвідповідальності за ч. 1, ст. 122 КУпАП. Судом першої інстанції, з висновками якого не погодився суд апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи судове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач здійснив дійсно екстрену зупинку в стані крайньої необхідності, яка передбачена ст.. 17 КУпАП.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Верховний Суд, залишивши без змін рішення суду апеляційної інстанції встановив, що відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. І хоча водій зупинившись не включив аварійну сигналізацію, а після накладення штрафу сів за кермо та поїхав до лікарні, ВС все одно вважає, що самопочуття водія дозволяло йому зробити екстрену зупинку на перехресті. Отже, Суд вважає цілком обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що здійснена позивачем зупинка транспортного засобу, яким він керував, була екстреною, вчиненою у стані крайньої необхідності, а, отже, особа не може нести адміністративну відповідальність за це.

📖 Постанова Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 545/3654/16-а

🚔 8. У постанові про порушення ПДР обов'язково має бути вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення.

🎯 Суть справи: водій оскаржив постанову інспектора поліції, відповідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за проїзд за заборонений сигнал світлофору. Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Колегія суддів Адміністративного суду ВС погодилась із таким висновком, вказавши на порушення процедури притягнення позивача до відповідальності. Оскаржувана постанова не містить інформації про будь - яку фіксацію правопорушення. Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 70 КАСУ (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі) не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Відповідну постанову по справі № 524/9716/16-а ВС прийняв 13.02.2020.

📖 Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а

🚔 9. Ненадання інспектором можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

🎯 Суть справи: водій оскаржив постанову інспектора поліції, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Місцевий та апеляційний суди задовольнили такі позовні вимоги, скасувавши оспорювану постанову. Рішення мотивовані тим, що позивач виявив бажання скористатись правом на правову допомогу (надав відповідне письмове клопотання), однак відповідач не вжив жодних дій щодо надання йому такої можливості.

🧑‍⚖️ Правова позиція Верховного Суду/КАС: Колегія суддів Адміністративного суду ВС погодилась із таким висновком, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оспорюваної постанови. Відповідну постанову по справі № 524/9827/16-а ВС прийняв 18.02.2020.

📖 Постанова Верховного Суду від 18.02.2020 р. у справі № 524/9827/16-а

🚔 10. Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

📖 Постанова від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17